Як би я хотіла стати чимось чистим і легким...
сказали, що я приймаю все надто близько до серця...
Але я це вже знала, це та частина мене, яку я так прагну приховати, задушити її в собі....
Наскільки б просто я не відносилась до життя, не зверлала увагу на критику....якісь рани на серці все одно дають про себе знати....
Треба просто відпустити, але як викоренети те, що вросло дуже глибоко???