I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
Так просто ми зустрілися з тобою,
Так просто спалахнули почуття,
Так просто ти не став героєм,
Героєм книжки про моє життя.
Ці сторінки гортаються щоденно
І пишуться у них нові слова,
Так часом з радістю, а деколи ганебно,
Та от про тебе слова жодного нема.
Це вже придумана історія кохання,
Співавторами є якої ми самі,
Це вже фантазія,ілюзія зізнання,
Зізнання на реальність уві сні.
Це вже такий собі придуманий роман,
Це просто розповдь,можливо вже обману,
Та все ж так жаль, що саме ти не став
Моїм героєм із мого роману.

Так просто спалахнули почуття,
Так просто ти не став героєм,
Героєм книжки про моє життя.
Ці сторінки гортаються щоденно
І пишуться у них нові слова,
Так часом з радістю, а деколи ганебно,
Та от про тебе слова жодного нема.
Це вже придумана історія кохання,
Співавторами є якої ми самі,
Це вже фантазія,ілюзія зізнання,
Зізнання на реальність уві сні.
Це вже такий собі придуманий роман,
Це просто розповдь,можливо вже обману,
Та все ж так жаль, що саме ти не став
Моїм героєм із мого роману.
