I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
Ти носиш крила в рюкзаці.
Минають дні,тижні,місяці.
А ти і далі стискаєш мрії у руці.
Ну нащо мучиш так себе?
Це ж тому сльоза стікає по щоці.
Відпусти їх.Загляни у себе.
Відкрий очі.Подивися в небо.
Перетвори мрії у реальність.
Втечи зі світу,що носить
згубну назву "віртуальність"