I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
давно задавала собі питання - невже в цих силіконових ляльок які в основному і складають так звану українську музичну культуру є фани? ті, кому їх музика подобається, а не тіло? думаю що ні.
приємно, що не тільки я так думаю.

tsn.ua/analitika/zhodnogo-dnya-bez-nih.html

і ще, я ніколи не вважала що музика яку ми слухаємо дуже сильно впливає на наш спосіб життя і цінності, але після "культурного демаршу" заступника генпрокурора, я готова переглянути свої погляди. справді, яке враження має складатись про людину яка з гордістю це співає?! не здивуюсь, якщо це його улюблена пісня.
взагалі, представники влади у нас в основному шансон і слухають. а "мурка" - це взагалі майже класика. мені це так дивно, це те саме що совкам тащитись від ССівських маршів.

www.youtube.com/watch?v=j1f5F3-1wfI&feature=pla...

@темы: Как мало нужно для счастья, если учесть, что горе - от ума.

Комментарии
11.01.2011 в 06:04

на самом деле человеку очень мало нужно для счастья...
ну не сприймаю я Андруховича... не сприймаю... надто він весь українізовано-правильний, такий собі "герой невидимого форонту".... як на мене - надто пихатий...
думка цікава, і загалом правильна, але з єлиним оментарем: який відсоток людей "думає"? більшість просто "споживають" готовую продукт не задумуючись над "корисністю"
11.01.2011 в 09:45

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
десь 10% людей думає а 90% думають що вони думають а насправді приймають рішення від тих 10%. на жаль воно справді так і є .

надто він весь українізовано-правильний, такий собі "герой невидимого форонту"....
мені теж не надто подобаються його статті, але оця зачепила. за живе, можна сказати )

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail