ти дивишся на світ крізь окуляри
можливо чорні, чи рожеві. будь які.
ти дивишся на все крізь мемуари
які свободи не дають тобі
ти бачиш все крізь кольорове скло
воно краде відтінки твоїх вражень
тобі здається що он там тепло
насправді там лише холодний камінь.
вони тебе ховають від життя
вони все трансформують у ілюзію
вони сповільнюють твоє сердцебиття
і спричиняють болісну контузію.
а зняти їх й розбити нема сил.
ти так привязана до них, настільки звикла
то є твій "пропуск" на життєвих "прохідних"
що здушує усе в тобі до крику..