моє кохання, ти що плачеш?
я сподіваюсь, ти колись пробачиш...
вона пішла. вона не варта сліз.
ось, на серветку, витри ніс.
вона пішла. одне в тебе на думці,
а моє серце б"ється в муці
люблю ТЕБЕ... а ти - її...
за що - незнаю. вибір твій...
не говори. я й так все знаю...
як руки цілував і як тепер з відчаю
не знаєш що робити, як же жити...
ти цілий світ хотів їй подарити...
ти все поклав до її ніг....
ну а вона...їй байдуже. Та як ти міг?!
як ти не бачив, що їй все одно?
і не кажи, що вибору у тебе не було...
це разаз ти це знаєш, розумієш
коли вона стоптала твої мрії.
тоді ж тебе украли її очі...
являлися тобі у снах щоночі...
любив? та й любиш...а за що - не знаєш...
та що їй паралельно це тепер ти відчуваєш.
лікуйся друже, а я буду поруч.
клин клином вибивають і власноруч
заставлю я забути...може ти й не хочеш
але повір, себе ти сам же й мучиш!!!
ти закохаєшся ще раз. і це навік.
а їй все байдуже, і ти, й весь світ...