17:47

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.



I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
привет. как живешь? я надеюсь, неплохо?
в душе моей, знаешь, сомнения много
а стоит писать ли? хотя бы минутку
стоять мне с тобой на одном промежутке
понять я хотела бы, что ты за фрукт
и быстрый ли сердца твоего стук?
кто -ты - я узнала, хоть было непросто.
ты - Юра, на голову выше по росту
прикольный чудак с голубыми глазами
забавный и крепкий, серьезный местами.
ты очень улыбчив, частично опасен
как друг ты, наверное, просто прекрасен.
я думала, знаю я кто ты такой,
а получилось что в холод и зной
ты новым стаешь.ты меняешься. все же
мне жаль, не идем мы одною дорогой...
======================================
светка. Шветик и малеча
как тебя же я люблю!
без тебя не жить мне вечно
и с тобою я в раю.
получали мы по носу
и не раз, не два, а чаще
ссорились и рвали косы
даже если на прощанье...
мы с тобою заблуждались
и в лесной и тихой чаще
вместе к Богу обращались
убегали все несчастья...
мы с тобой прошли так много:
и лицей. и крым и воды
только не дошли до Рима
но, надеюсь, понемногу
наверстаем мы и это =)
кончится ведь скоро лето...
я тебя люблю, подруга,
без тебя и я - не я....
вместе бегаем по кругу,
ты FAMILIAR моя..=)
=====================================
много ссорилась с тобою,
и ужасно ревновала
только вместо того боя
я лишь на колени встала.
и мой Бог мне дал понять
что подруга мне не враг
и ушла от нас напасть
я простила в тот же раз.
раньше мы с тобой дружили,
обижались мы как все
а теперь почти чужие
и нужнее мне теперь
Юлька. ты, а не обида.
я прошу тебя, вернись
и со мною в тихом месте
ты о дружбе помолись...)
=====================================
надюха, была ты мне лучшей подругой
но так получилось, что мы разбежались
никто не виновен,все просто случилось
по разные стороны вот и остались...
====================================
Ясенюк... большое испытание девчонкам
но теперь, прости, я окажусь в сторонке
ты мой брат. хоть вредный и смешливый
и порой до ужаса занудный
благодарна Богу что ты есть
и что милости Его к тебе не счесть=)
=====================================

@темы: my poems ("Он говорил о лете и о том, Что быть поэтом женщине - нелепость."....)

17:51

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
Ти пам’ятаєш дівчинку, що плаче,
Присівши на хрусткий вечірній сніг?
Печаль, така нестримна і гаряча,
Котилась по щоках – тобі до ніг.

А ти не поспішав її втішати:
Вдихав у душу цигарковий дим.
Кому потрібні ці жорстокі жарти
Над всім, що називається святим?

А зараз вона дивиться у вічі,
Така наївна, віддана, твоя.
А ти й не знаєш, що не раз, не двічі
В її сльозах цвіло твоє ім’я.

А ти й не знаєш, як багато значень
Для неї мають всі слова твої...
Ти пам’ятаєш дівчинку, що плаче?
Іще не пізно... Обніми її...

* * *
Хто я для тебе? Хто я для тебе?
Ще одна дівчинка? Янгол із неба?
Іграшка? Примха? Палка до нестями
Юна душа, що живе почуттями?

Хто ти для мене? Що ти для мене?
Щось недоказане... Щось незбагненне...
Світле відлуння забутої ласки?
Хто ж ти? Я знов не знаходжу підказки!

Нащо ж ці лестощі? Нащо ж ці пестощі?
Скільки питань у собі мені нести ще?
Скажеш: „Привіт”, а здалось „До
побачення...”
Зустріч в розлуки не просить
пробачення...


* * *
Ти уяви: небесний монітор.
Біжить рядок – освідчення асфальтні.
Клавіатурно цокотить мінор -
Гламурний ля-мінор моєї спальні.

Роздрукувати день – лиш натисни!
Спроектувати ніч на чорне – і
безсовісно
Читати сни...
Лиш не спалю, не розірву листи,
Бо електронні гинуть швидко і
безболісно.

Мигтять біляво, нібито курсор,
Не в’янучи, троянди паперові.
А я дивлюсь в небесний монітор.
Чекаю повідомлень від Любові.



17:48

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.

ех...зле...бракує "декого"....
хоча б на миле личко полюбуюсь!

15:31

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
він знов повернувся в моє життя,в мої думки,в мої сни....в моє серце! він там є справді! він нікуда не йшов..просто я закрила його в далекій кімнаті серця....і він весь цей час був там!....

@темы: Глупость свежесмороженная.

15:28

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.

....Можна просто мовчати..
....за тебе вже давно дав відповідь хтось інший....
....Чому?Просто так...

Правило перше:
Ніколи не вір чуткам,словам і мовчанню...
______________________________________________

*дзеркало*

Правило перше:
Не довіряй-нікому...усі брешуть...
"....ти теж...найчастіше собі...."



15:32

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
в мене з"явилась одна думка...
хочеться якось убезпечити себе від цього літа...
бо візьму й нароблю дурниць як це вмію ТІЛЬКИ Я і шо?
і поїду в ЛСС з розбитим серцем.. .хех... ніхачю. нема дурних.

отже, я хочу дати собі ЛІТНЮ обіцянку, а оскільки я намагаюсь не давати обіцянок яких ризикую не виконати, то доведеться або вже виконувати, або плюнути на цю ідею і шурувати собі далі...

а оскільки я ще 300 раз подумаю перед тим як щось вирішувати, то чорновий варіант моєї обіцянки собі буде виглядати так: "не зробити того, про що потім пошкодую".

тобто в тому випадку якщо я все ж вирішу, то я пообіцяю собі за це літо не задивлятись на ЖОДНОГО хлопця яким би гарним він не був би...
і будувати дружбу, а не дивитись на кожного як на потенційного ухажора...
ОтакОт...)
ця обіцянка може суттєво полегшити моє життя (якщо я звісно про неї не забуду або якщо не зустріну гібрида Ді Капріо, Бреда Піта і Саши Рибака=)

хочеться вірити... ну що ж... вперед...!


@темы: Глупость свежесмороженная.

18:50

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.

I'm in love with a fairytale

Наверное, первое Евровидение, которое было по-настоящему приятно и интересно смотреть (за исключение нашей Anti-crisis Gir icon_confused.gif icon_mad.gif (и как она вообще в финал попала?!! icon_evil.gif . Лучше б взяли девочку с Кипра).
А мальчик этот, Саша Рыбак, такой обаятельный и светлый
!)) я прям влюбилась:heart:...)



Cause I don’t care if I lose my mind...


P.S. Интересно Германия когда-нибудь попадет в десятку? icon_rolleyes.gif

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.

хм.. цікаве питаннячко...

оце всі думають що знають мене як облуплену і вчать мене жити, ніби я вчора народилася і нічого в цьому житті не бачила...

ну звичайно за свої 16 років я не встигла набратись купи життєвого досвіду, але все ж щось я знаю і розумаю.

 

а що бачать ті люди що на мене дивляться?

дівчину в джинсах. кросівках і сумкою на довгому ремні, яку не можна вмовити одягти спідницю і щось на каблуках?

в якої в вухах постійно кричать навушники з музикою яку все ж більшість людей не сприймає??

з розпущеним волоссям і довгими сережками?

яка голосно сміється і обожнює перебивати, критикувати і сперечатись?

яка любить тварин настільки що створила б вдома зоопарк?

яка ненавидить буденність і одноманіття?

яка любить порушувати правила?

яка іде по вулиці і посміхається всім просто тому що вона щаслива?

яка не виходить з дому без фотоапарата?

яка не може без інтернету?

яка хоче швидше поїхати в Литву але страшенно того боїться?

яка хоче закохатися але це в неї ніяк не виходить?

романтична до мозга костєй?

яка завжди перша пише хлопцям смс-ки?

яка не вміє довго ображатися?

яка завжди посміхається і вважає що це легше ніж лити сльози?

яка ніколи не заплаче перед хлопцем?

яка не визнає авторитетів крім Бога?

для якої важлива думка тільки близьких людей?

яка пише вірші тому що... вона й сама не знає чому їх пише?

яка заховалась в інтернеті тому що думає що там вона інша? краща ніж в реалі?

 

хех.... незнаю як кому а мені стало смішно.....

в мене склалося враження, що я складаю пазл...

і в результаті в мене вийшла.....

 


....я.....:heart:

14:00

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.



16:13

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
Таким, как я, не пишутся стихи.
Не сочиняют/не поются песни.
Таким, как я, не дарятся цветы.
Да я и не люблю их, если честно.

Таких, как я...ну не бывает. Веришь?
Мы все по своей сути единичны.
А ты не знаешь, как улыбкой греешь -
Такие ведь молчат о самом личном.

Я чаще одинока, чем одна,
И не сказать, что будто бы несчастна.
Таким, как я над многим власть дана,
Такие лишь, как ты мне неподвластны...
;return" target=_blank>


@музыка: Cascada - I Need A Miracle (

16:04

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
Тупі запитання:
1)О третій годині ночі дзвонить мобільний телефон....
-Спиш?
-Нє блін чекаю пока ти позвониш!
2)Сидиш в контакті...пишуть тобі...
-Шо робиш?
-Блін, з парашутом пригаю! Шо не видно?)
3)Ідеш по місту з поломаною і загіпсованою рукою...
-Шо руку поламав?
-Нєєєєє ти шо, просто так гіпс вирішив примірити)
4)-Ало, ти де?
-В туалеті...
-Шо робиш?
-Танцюю блін)
5)Стою я біля входу в школу...хтось питає...
-Стоїш?
-Нє літаю блін)
6)Наступний ранок після нового року...
-Добрий день, у вас хліб свіжий...,
-Нє, тогорічний...)
7)-Добрий день, у вас мука є?

-Дайте будь-ласка пачку жувачок)
8)Самий поширений випадок...дзвінок на домашній...
-Ало ти де?
-В космосі,блін
9)-Алло...
-Так
-А куда я попав?
-!!!!А куда ти цілився??!?!?!??!


15:50

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
Як би я хотіла стати чимось чистим і легким...
сказали, що я приймаю все надто близько до серця...
Але я це вже знала, це та частина мене, яку я так прагну приховати, задушити її в собі....
Наскільки б просто я не відносилась до життя, не зверлала увагу на критику....якісь рани на серці все одно дають про себе знати....
Треба просто відпустити, але як викоренети те, що вросло дуже глибоко???



18:59

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
Влюбись в меня, если осмелишься.

 

"Игра снова возобновилась. Счастье в чистом виде.
Грубое, природное, вулканическое. Это было лучше всего.
Лучше, чем арахисовое масло, бананово-молочный коктейль.
Лучше, чем трилогия Джоджа Лукаса.
Лучше, чем все «Мапед-шоу».
Лучше, чем конец 2001 года.
Лучше, чем соло Хендрикса, чем шаги Нила Армстронга по Луне, чем хоровод вокруг елки, чем состояние Билла Гейтса.
Лучше, чем все трансы Далай Ламы, чем все уколы тестостерона Шварценеггера и колагеновые губы Памеллы Андерсон.
Лучше глюков Де Сада, Рембо, Моррисона и Кастанеды.
Лучше, чем свобода.
Лучше, чем жизнь!"©



18:28

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
Среди мужчин есть распространенное заблуждение: вам кажется, что чем больше у вас романов, тем более вы для нас желанны. Поверьте, далеко не каждая женщина любит ширпотреб...



19:13

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
Парадокс....
чому коли займаєшся чиїмись проблемами,то навіть про свій депрес забуваєш?
тому що душа болить вже за іншого, а не за себе......
і ти знаєш, що комусь в цьому світі ти потрібна.......

хоч і не ЙОМУ...................................
мені майже вдалось вирватись з цього замкнутого кола, з цих страждань, які я частково створила собі сама.........
АЛЕ НЕ ВСЕ ТАК ПРОСТО......................
і в котрий раз мене рятує інтернет......
;return" target=_blank>

@музыка: Cascada - I Need A Miracle I Want To Be Your Girl

@темы: С кем поведёшься - так тебе и надо.

18:02

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
знаешь, мой милый, я - королева.
от королев не уходят налево,
от королев ходят только вперед:
или на трон, или на эшафот....

:heart:

12:49

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
ОТ І КРИЛА. не впевнена, що таки вони, але принаймні є якась надія. все починає налагоджуватись. повернулась покладистість, незабаром буде й зрив. от лиш би від тих почуттів втекти. я розумію яка це дурість, та інакше не можу. коли ревність безпідставна, то варто задуматись у кого з нас насправді шиза. така собі внутрішня істерія. може хоч сьогодні поставлю все на свої місця. пора знову відрізати. гостримо кинжали:))))

@музыка: Ранетки - последний шанс

@темы: Побежали летать?..

16:35

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
Так просто ми зустрілися з тобою,
Так просто спалахнули почуття,
Так просто ти не став героєм,
Героєм книжки про моє життя.

Ці сторінки гортаються щоденно
І пишуться у них нові слова,
Так часом з радістю, а деколи ганебно,
Та от про тебе слова жодного нема.

Це вже придумана історія кохання,
Співавторами є якої ми самі,
Це вже фантазія,ілюзія зізнання,
Зізнання на реальність уві сні.

Це вже такий собі придуманий роман,
Це просто розповдь,можливо вже обману,
Та все ж так жаль, що саме ти не став
Моїм героєм із мого роману.


15:03

I felt the rise of that old familiar feeling. I hated it. I welcomed it.
Перевірено часом...
Нарешті за довгий час я заснула спокійно і встала з хорошим настроєм. І нехай вчора було багато необдуманого, сьогодні я знаю чого хочу. Від сьогодні все буде по-іншому.
Сьогодні я напишу тобі прощального листа. Навіть не тобі, а тій людині, яку я побачила, вигадала в тобі. Звичайно ти не прочитаєш. Але це не потрібно. Цей лист для мене. Тобі...але для мене. Мені просто хочеться залишити всі свої почуття на папері, щоб вони більше ніколи не повертались. Я хочу тебе відпустити. хоча.. впринципі.. ти і так вільний. але я хочу вигнати тебе з свого серця. раз і назавжди... забути про свої мрії і... нормально жити. без цієї дурної закоханості,яка так попсувала мої стосунки з людьми...

і здається мені все одно, що вона - 2 дівчина підряд яка розбила тобі серце. це мене не гребе. ти в мене викликаєш лише жалість... тому що ти фактично не маєш майбутнього. тому що ти без Бога.

@темы: С кем поведёшься - так тебе и надо.